Олена Степова веде хроніку похмурого луганського прикордоння на своїй сторінці в Фейсбук. Вона описує день за днем життя там, де немає влади і справедливості. Пронизливі, повні болю і тепла розповіді Олени Степової увійшли до книги «Все буде Україна!», яка днями побачила світ у видавництві «Дух i Лiтера».

"Ми першими побачили війну, навіть до того, як її побачила Україна. Ми побачили війну не в травні чи квітні, а навіть в лютому, коли до нас почали заходити вантажі та військові. Це було дуже скритно і люди не звертали уваги на те, що відбувається.

Ми звикли жити в державі, звикли до захищеності та якихось державних понять права, а люди просто займалися своєю роботою. А коли виникло відчуття, що окрім нас, людей, ми нікому не потрібні, ось тоді був крик на всю Україну. Донбас - це земля України", - розповідає Олена.

У червні 2014 року на голос Олени Степової кинулися сотні, потім тисячі людей. Зараз їх без малого 20 тисяч. Люди читають не тільки «статуси», а й коментарі, радіючи відгукам з усієї України, підбадьорюючись: «Донбас люблять! За Донбас моляться! Нас не залишать».

Не покиньте Донбас, просить Олена. Заради тих, хто живе там і не може виїхати, кинути батьків, хворого друга, собаку. Легко виїжджали, кидаючи своїх тварин, а часом і людей, ті, хто заварив цю кашу. Але ті, хто не зрадив Батьківщину, чи можуть зрадити живі істоти? І навіть цей будинок, цей сад, степ, вітер в степу – на кого покинути?

Не покиньте Донбас, закликає Олена, заради самої України: «Подивіться на Україну: вона, як метелик, що розправив крила. Схід і Захід – це два крила. Не обривайте їх, не ламайте!».

Повну розповідь Олени Степової про Луганськ та луганське прикордоння дивіться в ефірі UKRLIFE.TV.