Сучасна українська література потребує нормальної здорової критики. Самі ж письменники з багатьох причин не здатні виконувати таке важливе суспільне завдання, як грамотна літературна критика, адже часто не можуть подолати свій професійний письменницький погляд і спробувати подивитися на твір з позицій культури в цілому.

Про це в ефірі UKRLIFE.TV розповів Олександр Демарьов - редактор літературного інтернет-журналу Leport.

"Проблема сучасної української літератури в тому, що їй не вистачає критики. Адже хто займається сьогодні літературною критикою? Самі ж письменники. Наприклад, нещодавно під прекрасною обкладинкою вийшов український переклад "Бойні номер п'ять" Курта Воннегута. Ми можемо, звісно, говорити, хороша ця книга чи погана. Але це думка нас, як читачів. Якщо ж розбирати її з позиції здорової літературної критики, то ми повинні багато знати: про Воннегута, про те, хто він такий, навіщо він написав цю річ; ми повинні знати про час, про суспільні умови, коли це писалось, про Другу світову війну. Щоб написати малесенький абзац критики, ми повинні перечитати не тільки саму "Бойню номер п'ять", але й "Колиску для кішки", й все, що було до Воннегута й після нього. Так я й намагався читати цю книгу - не як власне я, Олександр Демарьов, а як людина; я вникав у почуття й відчуття, уявляв собі Воннегута і його логіку, намагався "стати на його лижі". А тоді Любко Дереш у статті-післямові до того видання мене з цих "лиж" скинув. То була настільки "не критика", і настільки "не літературна", що вона просто вбила мене наповал. Я змушений був повертатися "назад" і "заспокоювати" себе, перечитуючи самого Воннегута", - мовив редактор.